цікавинки для батьків
За даними ВОЗ, у світі заїкання виявлено в 3—5 % людей. Найбільше поширено це захворювання у розвинутих країнах, де високий рівень урбанізації, забруднення атмосфери, стресів, емоційного напруження.
Заїкання виникає у дітей 2-5 років. Дуже важливо своєчасно звернути увагу на цю проблему, тому що у віці 3-7 років найкраще долаються всі мовленнєві вади.
Заїкання — порушення темпу, ритму та плавності мови, зумовлене судомним станом м’язів мовленнєвого апарату.
Неможливо виокремити якусь одну причину заїкання, оскільки тут поєднана низка чинників. Можна виокремити основу заїкання та «поштовхи», що передують цій патології.
Причини заїкання
- Невротична обтяженість батьків;
- дитячі нічні страхи, енурези, підвищена дратіливість, емоційне напруження;
- підвищена вразливість нервової діяльності, особлива чутливість до психічних травм;
- вроджена слабкість мовленнєвого апарату;
- ушкодження головного мозку в різні періоди розвитку (внутрішньоутробні, пологові травми, асфіксія, впливи у випадку різних дитячих захворювань).
Психічні та соціальні «поштовхи», що спричинюють початок заїкання
- тяжка короткочасна психічна травма (переляк, страх);
- тривалі психічні травми, спричинені неправильним виховуванням у сім’ї (розбещеність, нерівномірне виховання, виховання «зразкової» дитини);
- хронічні конфліктні переживання;
- неправильне формування мовлення в дитинстві: мовлення на вдиху, швидке говоріння, Порушення звуковимови;
- перевантаження дітей молодшого віку мовленнєвим матеріалом;
- одночасне опанування в ранньому віці різних мов;
- наслідування тих, хто заїкається (це трапляється переважно зі старшими дітьми);
- переучування ліворукості;
- неправильне ставлення вчителя до дитини: надмірна суворість, вимогливість, невміння встановити контакт із учнем.
Заїкання — це тяжке захворювання, проте його можна вилікувати.
Теоретично і практично доведено, що повний ефект у виправленні заїкання досягається тільки за умови комплексного підходу. Зупинимося на його основних напрямках.
КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД ДО ПОДОЛАННЯ ЗАЇКАННЯ
Медичний вплив
Медичний вплив (медикаментозне зміцнення нервової системи) сприяє нормалізації функцій нервової дитини і створює сприятливий фон для логопедичної роботи.
Психотерапевтичний вплив
Психотерапевтичний вплив (проводять протягом усієї логопедичної роботи) полягає в тому, що дитину постійно переконують, що вона може і має говорити без заїкання; фіксують її увагу на успіхах у напрямку, обов’язково у присутності ровесників або батьків.
Психотерапевтичний вплив може бути прямим і опосередкованим.
Опосередкована психотерапія — це обстановка, оточення, колектив, ставлення до дитини, режим тощо.
Пряму психотерапію проводить логопед на кожному занятті, а за потреби — психолог або психотерапевт на спеціальних заняттях і тренінгах.
Логопедичний вплив
Логопедичний вплив здійснюють протягом тривалого (8-9 місяців), регулярного, системного курсу занять. Основна мета занять — виховання Навичок правильного, вільного від заїкання мовлення, починаючи з найлегших форм, які не викликають затинань, і закінчуючи складними випадками. Логопед проводить логопедичну ритміку (система різноманітних вправ та ігор із рухами під музику або в поєднанні з мовленням дітей) та роботу над розвитком мовного дихання. Важливим у корекції заїкання є проведення релаксації, за допомогою чого знімають загальну скутість у м’язах обличчя та органів артикуляції, емоційне напруження.
Вплив оточуючих на особливість дитини
Вплив оточуючих на особливість дитини, на її взаємини із середовищем,. на емоційно-вольову сферу. Здійснюється протягом усього періоду корекційно-виховної роботи. Педагоги, батьки мають виховувати в дитини впевненість у собі, свідомість власної повноцінності, здоровий погляд на дефект мовлення, бажання позбутися його; постійно підтримувати свідомість успіху на кожному етапі занять і переконання, що зрештою успіх буде повним.
Ставлення до дітей має бути рівним, лагідним, найменші успіхи дитини потрібно підтримувати.
Радимо вжити таких заходів у разі виявлення заїкання:
- Негайно відведіть дитину до психіатра або невропатолога й логопеда, точно виконуйте їх призначення.
- Не привертайте уваги дитини до особливостей її мовлення у зв’язку з появою заїкання.
- Створіть умови виняткового спокою для дитини, не давайте їй брати участь у збуджувальних та галасливих іграх.
- Дитина не повинна чути слово «заїкання» та знати його.
- Не допускайте передражнювання дитини іншими дітьми.
- Дорослі мають говорити небагато, спокійно, неквапливо, неголосно, повільно, плавно.
- Рухи оточуючих повинні бути спокійними, нервучкими»
- Не спонукайте дитину на довгу розмову, розповідь будь-чого, не ставте зайвих запитань.
- Не перевантажуйте дитину мовним матеріалом. Не поправляйте її, якщо дитина заїкається, не примушуйте повторювати сказане.
- Не допускайте наслідування іншими дітьми неплавного мовлення вашої дитини.
- Дотримуйте точного режиму з денним відпочинком.
- Підхід до дитини має бути ласкавим, рівним, спокійним, але водночас вимогливим, однаковим з боку всіх дорослих.
- Дитину потрібно оберігати від сильних, навіть позитивних, вражень.
Режим для дитинипід час роботи над мовленням
- Вчасно прокидатися і вчасно лягати спати. Сон повинен тривати приблизно 10 годин.
- Забороняють ігри, які збуджують або втомлюють нервову систему (футбол, штанга). Це погіршує мовлення.
- Під час лікування мовлення корисно бувати на повітрі, кататися на ковзанах, лижах. Добре займатися цікавими і спокійними іграми: шахами, шашками.
- Потрібно щоденно проводити мовленнєву зарядку за всіма компонентами (вправи на розслаблення, дихальні, артикуляційні, голосові, рахунок, логоритмічні вправи).
- Обирати місця відпочинку за кліматичними умовами найбільш схожі на ті, де ви живете. Не можна переносити зиму в літо, і навпаки.
Правила мовлення
- Коли говориш, дивися.в очі співрозмовникові. Це допоможе подолати збентеження.
- Стеж, щоб під час мовлення не було емоційного напруження.
- Перед тим, як почати говорити, подумай, що ти хочеш сказати.
- Перед мовленням вдихни, потім починай говорити — плавно, на видиху.
- Повітря витрачай в основному на голосні звуки. Виділяй наголошені голосні.
- Чітко вимовляй усі голосні звуки.
- Суворо дотримуй пауз між реченнями.
- Довгі речення поділяй на смислові частини по 3-4 слова; між ними пауза — і знову вдихни.Усі слова в реченні вимовляй злито, як одне довге слово.
- Говори чітко,голосно, виразно.
Як навчити дітей розповідати
Багато дітей не можуть чітко і правильно сформулювати свою думку, описати подію, висловити свої емоції. Тому важливо з раннього віку розвивати зв'язне мовлення дитини — спонукати її спілкуватися, розповідати про побачене, ділитися своїми враженнями.
Педагоги та психологи пропонують такі поради щодо того, як навчити дітей розповідати:Долучайте малюка до розповідання казки.
- Проговорюйте речення не до кінця і дайте дитині змогу закінчити думку, доповнивши речення одним чи кількома словами.
- Розпочинайте переказування із невеликих за обсягом текстів із простим сюжетом, наприклад, казок.
- Допомагайте розповідати, ставлячи уточнювальні запитання.
- Не квапте дитину, дайте їй змогу подумати, що вона хоче сказати, пригадати й відтак висловитися.
- Переглядайте разом мультфільми, відвідуйте лялькові вистави. Після перегляду обговорюйте сюжет, пропонуйте сину чи доньці описати персонажів — їхню зовнішність, характер. Навчайте виражати свої емоції, а для цього розповідайте про власні враження від перегляду.
- Використовуйте для мовленнєвої роботи з малечею сюжетні картини до відомих їй літературних творів. Спочатку разом обговорюйте картину, а відтак попросіть самостійно розповісти про те, що на ній зображено, чи про окремий її фрагмент. Ефективним методом розвитку зв'язного мовлення є розповідання за серіями сюжетних картин на основі літературних творів (методика Алли Богуш, Наталії Г авриш)..
- Навчайте дитину вигадувати сюжетні розповіді, наприклад, про іграшки, персонажів відомих казок, мультфільмів тощо.
- Нагадуйте їй про певні події з її досвіду та пропонуйте розповісти про них.
- Стежте, щоб дитина говорила повними поширеними реченнями, і відповідно висловлюйтеся самі. Адже малюки копіюють мовлення дорослих.
Мій малюк мовчить
Нашому сину два з половиною роки, але він майже не говорить — намагається, а виходить нерозбірливо, або ж просто мовчить. Він все розуміє, і ми прекрасно розуміємо, що він хоче, тому і спілкуємося не надто багато. Може, тому він до цих пір не говорить? Як йому допомогти почати говорити швидше?
Люблячі батьки
Як правило, при затримці мовленнєвого розвитку батьки панікують і кидаються до фахівців — перевірити, чи нормальний їх малюк. Не варто сильно турбуватися: хлопчики взагалі починають зазвичай говорити набагато пізніше, ніж дівчатка. У такому віці ще багато діти мовчать. Звертатися до психіатра потрібно, лише якщо дитина не виконує команди, не може пояснити, чого вона хоче. Якщо дитина не реагує на звуки за спиною і навіть «мама» промовляє невиразно — зверніться до лора. Якщо ж з цим все нормально, але вас хвилює мовчання малюка, зверніться до логопеда за консультацією. Ну і, звичайно, самі спробуйте розговорити своє маля.
По-перше, розмовляйте з дитиною виразно, з гарною артикуляцією і як можна більше. Адже на її мовленнєву активність може вплинути той факт, що ви мало з нею говорите Спробуйте називати всі предмети навколо, коментувати кожну свою дію простими фразами, навіть якщо вам здається, що малюк вас дуже добре розуміє.По-друге, врахуйте, що діти краще чують високі частоти, тому краще всього сприймається мова персонажів радянських мультфільмів 60-70-х років (там так пищать, що дорослому взагалі не зрозуміло, про що говориться). Спробуйте постійно наспівувати малюку пісеньки, причому, знову-таки, писклявим голосом, виділяючи кожен голосний звук тоном. Для вас звучання вашого голосу буде, звичайно, незвичним і навіть комічним, але дітям подобається.Гарним помічником може стати лото. Лото допоможе дитині зрозуміти, що будь-яке слово має своє значення. Говоріть виразно: "У кого СОБАКА?" - "У мене СОБАКА". Головне, щоб гра залишилася грою, не заводьтесь, якщо нічого не виходить; не грайте більше 10 хвилин у день, щоб малюк не втомлювався.Ну і, звичайно, виконуйте разом з крихіткою нескладні вправи.ü Навчіть малюка «як кицька молочко з губ облизує» — язичок повільно обводить верхню губку, потім нижню, не виходячи за границі слизової. Спочатку в одну сторону, потім в іншу. Вправа відмінно розвиває координацію м’язів язика.ü Вчимося задувати свічку — у цій вправі працюють м’язи губ.ü Покажіть, як ви клацаєте язиком. Нехай малюк спробує повторити це клацання, щоб старанно працював кінчик язичка.ü Стисніть кулак, ніби тримаєте букет квітів. Зверху покладіть маленький шматочок ватки. Дитина повинна здувати його, промовляючи: «с-с-а, с-с-у, с-с-о, з-з-а...» Тут вже до роботи приступають і губи, і язик, і легені, відпрацьовується вимова голосних звуків.ü Нехай дитина висуне язичок, на кінчик язика покладіть малесенький клаптик паперу, який малюк повинен сплюнути без допомоги рук, — чудове тренування для артикуляційного апарату!Усі вправи потрібно виконувати не більше 1-3 разів за заняття.Мовлення залежить і від того, наскільки розвинута у малечі дрібна моторика, Давайте дитині грати з невеличкими предметами, перебирати крупу, кришити хліб. Корисна мозаїка, навіть якщо збираєте її ви, а дитина тільки виколупує її з гніздечок.
Мова дитини розвивається під впливом мови дорослих і значною мірою залежить від достатньої мовної практики, нормального соціального і мовного оточення, від виховання і навчання, які починаються з перших днів її життя.
• Розмовляйте зі своєю дитиною під час всіх видів діяльності, таких як приготування їжі, прибирання, одягання-роздягання, гра, прогулянка і т.д. Говоріть про те, що ви бачите, що робить дитина, що роблять інші люди і що бачить ваша дитина.
• Говоріть, використовуючи ПРАВИЛЬНО побудовані фрази, речення. Ваше речення повинне бути на 1-2 слова довше, ніж у дитини. Якщо ваша дитина поки що висловлюється тільки однослівними реченнями, то ваша фраза повинна складатися з 2 слів.
• Задавайте ВІДКРИТІ питання. Це стимулюватиме вашу дитину використовувати декілька слів для відповіді. Наприклад, говоріть «Що він робить?» замість «Він грає?»
• Витримуйте паузу, щоб у дитини була можливість говорити і відповідати на питання.
• Слухайте звуки і шуми. Запитайте «Що це?» Це може бути гавкіт собаки, шум вітру, мотор літака і т.д.
• Розкажіть коротку розповідь, історію. Потім допоможіть дитині розказати цю ж історію вам або кому-небудь ще.
• Якщо ваша дитина вживає всього лише декілька слів у мові, допомагайте їй збагатити свою мову новими словами. Виберіть 5-6 слів (частини тіла, іграшки, продукти) і назвіть їх дитині. Дайте їй можливість повторити ці слова. Не чекайте, що дитина вимовить їх відмінно. Надихніть дитину і продовжуйте їх заучувати. Після того, як дитина вимовила ці слова, введіть ще 5-6 нових слів. Продовжуйте додавати слова до тих пір, поки дитина не взнає більшість предметів навколишнього світу. Займайтеся щодня.
Якщо дитина називає тільки одне слово, почніть учити його коротким фразам. Використовуйте слова, які ваша дитина знає. Додайте колір, розмір, дію. Наприклад, якщо дитина говорить «м’яч», послідовно навчите її говорити «Великий м’яч», «Тетянин м’яч», «круглий м’яч» і т.д.
• Більшість занять проводьте в ігровій формі. Робота з дитиною повинна активізувати мовне наслідування, формувати елементи зв’язного мовлення, розвивати пам’ять і увагу.
• Дуже важливо вже у ранньому віці звернути увагу на мовний розвиток дитини, а не чекати, коли вона «сама заговорить».
Мова дитини розвивається під впливом мови дорослих і значною мірою залежить від достатньої мовної практики, нормального соціального і мовного оточення, від виховання і навчання, які починаються з перших днів її життя.
• Розмовляйте зі своєю дитиною під час всіх видів діяльності, таких як приготування їжі, прибирання, одягання-роздягання, гра, прогулянка і т.д. Говоріть про те, що ви бачите, що робить дитина, що роблять інші люди і що бачить ваша дитина.
• Говоріть, використовуючи ПРАВИЛЬНО побудовані фрази, речення. Ваше речення повинне бути на 1-2 слова довше, ніж у дитини. Якщо ваша дитина поки що висловлюється тільки однослівними реченнями, то ваша фраза повинна складатися з 2 слів.
• Задавайте ВІДКРИТІ питання. Це стимулюватиме вашу дитину використовувати декілька слів для відповіді. Наприклад, говоріть «Що він робить?» замість «Він грає?»
• Витримуйте паузу, щоб у дитини була можливість говорити і відповідати на питання.
• Слухайте звуки і шуми. Запитайте «Що це?» Це може бути гавкіт собаки, шум вітру, мотор літака і т.д.
• Розкажіть коротку розповідь, історію. Потім допоможіть дитині розказати цю ж історію вам або кому-небудь ще.
• Якщо ваша дитина вживає всього лише декілька слів у мові, допомагайте їй збагатити свою мову новими словами. Виберіть 5-6 слів (частини тіла, іграшки, продукти) і назвіть їх дитині. Дайте їй можливість повторити ці слова. Не чекайте, що дитина вимовить їх відмінно. Надихніть дитину і продовжуйте їх заучувати. Після того, як дитина вимовила ці слова, введіть ще 5-6 нових слів. Продовжуйте додавати слова до тих пір, поки дитина не взнає більшість предметів навколишнього світу. Займайтеся щодня.
Якщо дитина називає тільки одне слово, почніть учити його коротким фразам. Використовуйте слова, які ваша дитина знає. Додайте колір, розмір, дію. Наприклад, якщо дитина говорить «м’яч», послідовно навчите її говорити «Великий м’яч», «Тетянин м’яч», «круглий м’яч» і т.д.
• Більшість занять проводьте в ігровій формі. Робота з дитиною повинна активізувати мовне наслідування, формувати елементи зв’язного мовлення, розвивати пам’ять і увагу.
• Дуже важливо вже у ранньому віці звернути увагу на мовний розвиток дитини, а не чекати, коли вона «сама заговорить».
ЛОГОПЕДИЧНІ ІГРИ ТА ВПРАВИ
Ігри та вправи на розвиток слухової уваги, сприймання, пам’яті
“Що ти почув?”Дитина тихо сидить в кімнаті. Запропонуйте заплющити очі й послухати вулицю. Через деякий час дозвольте розплющити очі, та розпитайте дитину про її враження. Можливо вона почула гудок машини або сміх дітей, можливо – голос пташки чи ваше дихання і т.д.“Де плескали в долоні?”Дитина стоїть посеред кімнати з заплющеними очима. Ви тихенько станьте в будь-якому кутку кімнати, та плесніть в долоні. Дитина, не відкриваючи очі повинна вказати напрямок, звідки вона почула сплеск.“Вгадай, хто покликав”В цій грі беруть участь не менше 3 дітей або членів сім’ї. Дитина стоїть посеред кімнати з заплющеними очима. Хто-небудь з іших гравців повинен покликати її. Дитина відгадує, хто саме її покликав.“Доручення”Дитина сидить на відстані 5-6 м від дорослого . У вас на столі покладені різні іграшки. Ви чітко, середньої сили голосом звертається до дитини: “Візьми м’ячик і поклади його на килим” або: “Візьми зайчика і посади його на стілець” і т.д. Потім даєте завдання вже тихим голосом.“Луна”Дитина тихо сидить на ігровому майданчику чи в кімнаті. Ви пропонуєте їй слухати уважно, та повторювати за вами слово. Важливо навчити дитину вслуховуватися в звучання слів, тому намагайтеся говорити слова неголосно, пошепки. Необхідно дотримуватись принципу від простого до складного: насамперед добирати слова, не схожі за звуковим складом (Аня, кіт, стрибай, веселий, швидко), а потім – близькі за звучанням, але різні за змістом (Оля, Коля, сам, там, син, лин).“Запам’ятай слова”На столі під серветкою лежать предметні картинки або іграшки. Ви пропонуєте дитині послухати два-три слова-назви, запам’ятати їх, а потім знайти на столі відповідні картинки (іграшки).“Слухаємо музику”Дуже велике значення для розвитку слухового сприймання має слухання музики. Тому рекомендується проводити , так звані, музичні хвилинки. Під час них ви пропонуєте дитині сісти або лягти на килим, бажано з заплющеними очима, що допомагає розслабитися і не реагувати на зорові подразники, а зосередити свою увагу на джерело звуку.“Що звучало – розкажемо, як звучало – покажемо”Мета гри – навчити визначати джерело звуку, розвивати слухову увагу, пам’ять. Спочатку пропонуємо прослухати, розпізнати та запам’ятати такі звуки: шелест аркушів книги, клацання ключів, м’яча, дзюрчання води, що ллється. Потім дорослий знов створює ті ж самі звуки, стоячи за екраном, а дитина називає, який предмет звучав, та самостійно відтворює аналогічний звук, використовуючи потрібні предмети.“Тихо-гучно”Навчаємо визначати силу звучання іграшкових фортепіано, барабана, сопілки, бубна.Дорослий грає на лялькових інструментах спочатку тихо, потім гучно. Дитина слухає уважно, та, за завданням дорослого, створює самостійно на заданому інструменті тихий, або гучний звук.“Хто як розмовляє”Формуємо вміння визначати джерело звуків, розвиваємо слухову увагу, слухову пам’ять, навчаємо звуконаслідувати голоси тварин.«Гуси стали ґелґотатиПо-гусиному кричати: «га-га-га».Кошенята замурчали: «мур-мур-мур».Горобці зацвірінчали: «цвінь-цвірінь!».Коні заіржали: «і-гі-гі!».Жабенята квакали: «ква-ква-ква».Каченята крякали: «кря-кря-кря»Солов’ї висвистували: «ф’ю-ф’ю-ф’ю!»Після прочитання вірша «розмовляємо» з дитиною мовою тварин.Розвиток фонематичного слуху
“Впіймай звук!”Поясніть дитині, що ви будете вимовляти різні звуки, а їй потрібно буде плеснути в долоні – “впіймати звук”, коли вона почує певний звук. Необхідно дотримуватись принципу від простого до складного:
– звук [а] серед у, у, а, у;
– звук [а] серед о, а, і, о;
– звук [і] серед и, е, і, и;
– звук [с] серед л, н, с, п;
– звук [с] серед ш, ж, ч, с і т.д.“Повтори!”Запропонуйте дитині повторити за вами склади
– та-та-да – пі- пи – ат-от
– па-па-ба – мі-ми – ум-ом
– ка-ка-га – ді-ди – іт-ит
– ва-ва-фа – кі-ки – ек-єк“Ланцюжок слів”Запропонуйте дитині повторити за вами ряди слів, різних за значенням, але схожих за звуковим складом:
– мак, лак, так, бак;
– тачка, качка, дачка;
– сік, вік, тік, бік;“Назви слово!”Запропонуйте дитині вибрати серед інших слів, та назвати лише те, яке починається на певний звук:– на звук [а] серед слів Аня, Оля, Ігор, осінь, айстра;
– на звук [і] серед слів іграшки, овочі, автобус, Іра;
– на звук [б] серед слів мак, банка, танк, бочка.“Знайди спільний звук!”Запропонуйте дитині визначити, який однаковий звук є в декількох різних словах. При вимовлянні слів чітко виділяйте даний звук силою голосу, наприклад: “о-о-о-осінь”, “о-о-о-окунь”, “о-о-о-овочі”
– Оля, осінь, овочі, окунь – [о]
– Сад, суп, сумка, ніс, лис – [с]
– Аня, агрус, акула, автобус – [а]
– Маша, мак, мама, сом – [м]Ігри та вправи на розвиток дихання
“Забий м’яч у ворота”Запропонуйте дитині подути на ватний чи паролоновий мячик, так, щоб він покотився у ворота (їх можна зробити з дроту, або намалювати). Повітряний струмінь повинен бути плавним, повільним, безперервним.“Язичок-футболіст”Як і в попередній вправі треба забити мяч у ворота, але тепер з допомогою язика. Дитина повинна посміхнутися та покласти широкий язик на нижню губу, і, неначе вимовляючи звук [ф] дути на кінчик язика.“Літак”На кінчик носа покласти шматочок паперу або вати. Відкрити рот, широкий язик покласти на верхню губу, бокові краї язика притиснуті. Повітряний струмінь виходить посередині язика. Дитина повинна сильно подути, так, щоб “літак” полетів вгору.“Пелюстки”Покладіть на долоню справжні або вирізані з паперу невеличкі пелюстки квітки. Запропонуйте дитині подути, щоб пелюски злетіли з вашої долоні. За аналогією можна використовувати пір‘їни, вирізані з паперу сніжинки, створюючи ігрові ситуації.“Кораблик”Налийте у миску воду. Зробіть паперовий або пінопластовий кораблик, та покладіть його на воду. Запропонуйте дитині подути на кораблик спочатку довгим струменем повітря, наче вимовляючи зхвук “ф”, а потім преривчасто, наче вимовляючи звук “п-п-п-п”.Вправи для розвитку голосу
Важливо проводити також вправи для розвитку голосу. Такі ігрові вправи необхідно проводити на добре знайомих дітям звуконаслідуваннях. Під час занять необхідно стежити за тим, щоб усі звуконаслідування дитина вимовляла на видиху.«Аня співає пісеньку» – А-а-а, а-а-а.«Гуде потяг» – У-у-у, у-у-у.«Болить зуб» – О-о-о, о-о-о.«Пароплав гуде» – И-и-и, и-и-и.«Жабенята посміхаються”- І-і-і, і-і-і.«Заблукали в лісі» – Ау-ау-ау-ау«Малюк плаче» – Уа-уа-уа-уа.«Гріємо ручки» – Х-х-х-х.«Пісенька комарика»- З-з-з-з.«Граємо на барабані» – Д-д-д-д.«Гусак сичить» – Ш-ш-ш-ш.«Жук дзижчить» – Ж-ж-ж-ж«Гусак» – Га-га-га.«Зозуля кує» – Ку-ку, ку-ку.«Корова» – Му-му-му.Проспівування звуку А на видиху (зробили глибокий вдих, надули животик, плечі не піднімаються, на видиху співаємо «А-а-а-а-а-а-а!»)Проспівування на одному видиху звукової доріжки а-о-у-и-е (один звук плавно переходить в інший, і кожний тягнеться не менше 2 сек.);Проспівування на одному видиху звукової доріжки зі зміною висоти і сили голосу (пошепки, тихо, голосно, тоненьким (високим) голоском, низьким голосом);Проспівування простої мелодії (наприклад, «У лісі, лісі темному, де ходить хитрий лис, росла собі ялинонька, і зайчик з нею ріс…») на звук М чи У. Тобто, дитина робить глибокий вдих, надуває животик, а потім, на безперервному видиху, начебто наспівує тільки мелодію пісеньки («м-м-м-м м-м-м-м…»);Вправи для розвитку координації мовлення з рухами
Для нормалізації темпу і ритму мовлення велике значення має виконання спеціальних вправ спрямованих на розвиток координації мовлення з рухами.«Машина». Бі-бі-бі гуде машина, (ритмічно плескати в долоні)
Не поїду без бензину. (ритмічно тупотіти ногами)«Дощик». Дощик, дощик, крап-крап-крап, (вказівним пальцем правої руки стукати по лівій долоні)
Мокрі всі доріжки.
Нам не можна йти гуляти, («погрозити» вказівним пальчиком)
Ми промочимо ніжки. (ритмічно потупати ногами)Дидактичні ігри – вправи на розвиток фонематичного слуху
- Гра «Виконай моє доручення».
Вихователь просить дитину принести йому зошит, м’яч, щітку, ручку.- Гра «Хто краще чує?»
Мета: розрізнення на слух шиплячих звуків [ш], [щ], [ч], [ж].Хід гри.Вихователь каже, що Буратіно хоче пограти з ним гру. Він буде називати слова, а дитина якщо почує звук [ш] підніме руку. (Пропонуються такі слова: шуба, зошит, шапка, сапка, каша, Саша).На звук [щ] – щука, щітка, шило, дощ.На звук [ч] – чоботи, вечір, річ, вірш, човен, шуба.На звук [ж] – жук, сік, ніж, віз, жаба, шапка.- Гра «Хто краще чує?»
Мета: формувати вміння дитини розрізняти на слух сонорний [р].Хід гри.Буратіно промовляє нові слова і треба підняти руку, коли почує звук [р]: риба, ручка, карта, парта, лижі, рак, лак.- Гра «Хто краще чує?»
На звуки [дж], [дз]: бджола, дзвінок, діжка, дзищати, дозволити.- Гра «Повтори як я».
Вихователь просить дитину повторити за ним: а) ша, са, ща, жу, ші, со, жо, чо;б) мило, шило, сумка, шуба, щітка, зірка, сапка, шапка.в) Саша пішла в сад.- Гра «Опиши як я»
Вихователь описує картинку: «На прогулянку пішли Оля, Ромчик, Саша.В саду вони побачили їжачка. Дитина повинна повторити.- Гра «Підбери малюнок»
Вихователь називає малюнок, а дитина каже де є малюнок з предметом на звук [ш]. (Малюнки на всі групи звуків).- Гра «Назви перший і останній звук»
Вихователь називає слова, а дитина визначає перший і останній звук: шуба, рис, сир, сорочка, час, жук, дощ.- Гра «Послідовні звуки»
Вихователь пропонує дитині послідовно назвати звуки в словах: рис, жук, сік, час, каша, Саша, рак, мак.- Гра «Спільний звук»
Вихователь пропонує дитині визначити спільний звук у словах:а) сова, сік, сум – [с];б) шило, шуба, каша – [ш];в) зуб, зір, ваза – [з];г) жук, ніж – [ж];д) час, чотири, вечір – [ч];е) дощ, щука – [щ];є) риба, рука, сир – [р].- Гра «Впізнай предмет на малюнку»
Вихователь попарно називає слова: коза-коса, шило-мило, шапка-сапка, сік-сук, мак-рак.- Гра «Чи правильно я називаю слова»
Вихователь називає слова, якщо він говорить неправильно дитина плескає в долоні: сумка-шумка, рак-мак, шило-мило, коза-коса, оса-роса.Дані ігри можна використовувати декілька раз, змінюючи слова, варіюючи завдання.Ігри на розвиток мовного дихання
Гра 1. Перекочування силою видихуваного повітря ватної кульки на поверхні столу.Гра 2. Дмухання на паперові кораблики, що плавають у воді.Гра 3. «Веселі кульки». Дмухання на повітряні кульки, які висять зверху над головою дитини.Гра 4. «Дми на метелика». Дмухання на виготовленого з паперу метелика, прив’язаного на нитці зверху над головою дитини.Гра 5. «Задмухування свічки». Діти уявляють, що задмухують свічку.Гра 6. «Надування бульбашок». Діти дмухають на поверхню води так, щоб утворилися бульбашки.Гра 7. «Остуди чай». Діти уявляють, що п’ють гарячий чай і дмухають, щоб остудити.Гра 8. «Гра на сопілці». Діти уявляють, що грають на сопілці і ритмічно роблять вдих-видих.Гра 9. «Паровозик». Діти «їдуть» на паровозі – чух-чух-чух, піднімаючи руки роблять глибокий вдих і на видих промовляють «чух».Гра 10. «Дотягнись до сонечка». Діти тягнуться до сонечка, піднімаючи руки через сторони і роблячи глибокий вдих. Опускаються на носочки роблять спокійний видих.Гра 11. «На гойдалці». На горизонтальній нитці прикріплені різноманітні фігурки з паперу, дитина силою видихуваного повітря розгойдує.Гра 12. «Нарубаємо дров». Дитина піднімає руки як для рубання дров, вдихаючи при цьому повітря. На видих опускає руки і промовляє «ух».Гра 13. «Надування кульки». Діти уявляють, що надувають повітряну кульку.Гра 14. «Прокоти олівець». Дитина силою видихуваного повітря прокочує олівець по столі.Гра 15. «Вітер». Діти роблять «легенький вітерець» – легенько дмухають, «сильний» – сильніше дмухають і «бурю» – дмухають ще сильніше. Після цього обов’язково передихають – «декілька хвилин вітру немає».Ігри для розвитку мовного дихання
Для розвитку мовного дихання дитини використовуються безліч дихальних ігор: здувати сніжинки, папірці, пушинки зі столу, з руки; дути на легкі кульки, олівці, свічки; дути на плаваючих в тазику качечок, корабликів, дути на всілякі вертушки та інше; надувати надувні іграшки, повітряні кулі, пускати мильні бульбашки; піддувати вгору пушинку, ватку і так далі.Гра 1 “Хто зажене м’яч у ворота”Мета: розвиток сильного плавного видиху.Обладнання: кулька від настільного тенісу або ватна кулька, ворота із стаканчиків з-під йогурту.Хід гри: – Сьогодні хлопці, ми проводимо змагання хто зажене м’яч у ворота. Отже, ми починаємо. Учасники, посміхніться, покласти широкий язик на нижню губу (вправа “Лопаточка”) і плавно, зі звуком [Ф], дуємо на кульку.Стежити за щоками дитини, щоб вона вимовляла [Ф], а не [Х], тобто щоб повітряний струмінь був вузький, а не розсіяний.Гра 2 “Швидкий олівець”Мета: розвиток довгого і плавного видиху.Обладнання: кольорові олівці з гладкою або ребристою поверхнею.Хід гри: перед дитиною, яка сидить за столом на відстані 20 см, кладемо олівець. Спочатку самі показуємо дитині як дути на олівець, щоб він покотився на протилежний край столу. Можна пограти в цю гру удвох сидячи один навпроти одного і перекочувати олівець один одному.Гра 3 “Чарівні метелики”Мета: розвиток тривалого безперервного ротового видиху.Обладнання: штучна квітка (паперова квітка чи намальована квітка) різнокольорові (однотонні) паперові метелики.Хід гри: – Подивись, яка у мене є гарна, чарівна квітка. А ти знаєш, що на ній живуть метелики? От тільки біда, злий чарівник зачарував їх і вони розучилися літати! Давай з тобою розчаклуємо їх, щоб вони знову змогли літати в небі. Подивися, як це зроблю я (педагог дме на метеликів). А тепер твоя черга!Гра 4 “Метелики пурхають”Мета: розвиток довготривалого плавного видиху.Обладнання: коробка з під взуття оформлена у вигляді квітучої галявині, паперові метелики прив’язані на нитки.Хід гри: – настав прекрасний, теплий ранок, сонечко зійшло високо в небо. От прокинулись і заспівали пташки, зайчики помчали шукати собі їжу. Аж ось, подивіться, з’явилися гарні метелики і почали літати над квіточками. Покажи, як?Гра 5 “Гарячий чай”Мета: розвиток сильного плавного і тривалого видиху.Обладнання: силуетне зображення чашок з кольорового картону.Хід гри: – Добрий день, дівчата й хлопці! Сьогодні ви мої гості і гарячим чаєм я всіх пригощаю, а щоб не обпектися, треба вам подути на чай!Гра 6 “Сніг кружляє, літає, літає”Мета: розвиток сильного плавного видиху.Обладнання: коробка з-під взуття оформлена зимовим пейзажем, паперові сніжинки звисають вниз на нитках.Хід гри: – Настала зима, і з неба посипав сніг. Дитина дме на сніжинки.Гра 7 “Фокус”Мета: розвиток сильного цілеспрямованого видиху.Обладнання: маленький шматочок вати.Хід гри: – Давай уявимо, що ми з тобою фокусники. Перш ніж показувати фокус своїм рідним нам з тобою треба потренуватися.Відкриваємо рот. Робимо “чашечку” (бічні краї язика притиснуті до верхньої губі, а посередині залишається жолобок). Кладемо маленький шматочок вати на ніс. Робимо вдих через ніс. Сильно дуємо на ватку через рот так, щоб вона злетіла вгору.Гра 8 «Кулька». Цю вправу бажано робити спочатку лежачи (щоб дитина повністю розслабилася), а потім сидячи чи стоячи. Вдих через злегка відкритий рот (живіт надувається, як кулька, плечі не піднімати). Видих через вільно відкритий рот, неначе кулька повільно здувається. Рух живота контролюється рукою. Цю ж вправу повторити з подовженим видихом на звуки (А, О, У, И). Видих під час вимови цих звуків повинен бути спокійним і безперервним.Гра 9 «Задуй свічку». Короткий спокійний вдих носом, потім пауза (затримати дихання на 1-2 сек.) і довгий безперервний видих через ледве зімкнуті губи з промовлянням «пф», начебто гасячи свічку (дути можна на пальчики).Гра 10 «Літак». Покладіть дитині на долонь маленький шматочок ватки чи паперу. Тримаючи долоню з ваткою на рівні рота, дитина повинна подути на «літак», щоб він полетів. Чим далі полетіла ватка, тим краще дитина зробила вдих і видих.Гра 11 «Нюхаємо квіточку». Навички правильного вдиху і видиху добре відпрацьовувати на таких вправах: дати дитині понюхати квітку, духи, фрукти.Гра 12 «Усі мовчать». Зробити вдих, а видихнути на звук “з”, доторкнувшись вказівним пальцем до губ, неначе попросити тиші.Гра 13 «Де дзвенить комарик?» Дитина, сидячи на стільці, одночасно з поворотом тулуба праворуч-ліворуч робить довгий видих на звук з-з-з-з.Гра 14 «Гарячий чай». У дитини в руках чашка, дитина робить вдих носом , а на видиху дує в чашечку, вимовляючи пошепки ф-ф-ф-ф, начебто студить гарячий чай.Гра 15 «Кораблик». Налийте в миску води, покладітьте на воду паперовий кораблик, і запропонуєте дитині “допомогти” кораблику переплисти на іншу сторону миски. Дитина робить вдих носом, а на видиху вимовляє «пф» і дує при цьому на кораблик. Чим дужчий повітряний струмінь, тим далі попливе кораблик.Гра 16 «Дми на метелика».Дорослий виготовляє паперового метелика, прив’язує його до палиці, тримає у дитини над головою і пропонує дмухати на нього.
Гра 17 «На гойдалці».На горизонтальній нитці прикріплюють різнокольорові паперові фігурки ляльок, влаштовують «гойдалку» і малюк силою видихуваного повітря розгойдує їх.
Жартівливі віршики з повтореннями окремих складів:Язик угору — ша, ша, ша;
Наша Маша в ліс пішла.
Язик донизу — са, са, са;
Укусила ніс оса.Жа, жа, жа — ми побачили вужа.
Жу, жу, жу — по галявині ходжу.
Жи, жи, жи — мені допоможи.
Жі, жі, жі — гострі ножі.Ра, ра, ра — висока гора.
Ру, Ру, Ру — хліб я беру.
Ар, ар, ар — загудів комар.
Ор, ор, ор— росте мухомор.З дітьми старшого дошкільного віку (6-й і 7-й роки життя) доцільно вивчати скоромовки на ті звуки, які дитина вимовляє нечітко. Наприклад, скоромовки на звуки з, с, ш, ч, ж.
«Семен віз сіно»
«Старшому сину пошили сині штани»
«Всіх скоромовок не перемовиш, не перевискоромовиш»
«Золоті жолуді зовсім пожовтіли».На звуки р, л:
«Орел на горі, перо па орлі»
«Білі барани грали на барабані»
«На дворі трава, на траві дрова, раз дрова, два дрова, три дрова»
«Летів перепел перед перепелицею, перед перепеленятами»
«Лелека, лелека, літаєш далеко».Ігри та вправи на розвиток слухової уваги, сприймання, пам’яті
“Що ти почув?”. Дитина тихо сидить на ігровому майданчику чи в кімнаті. Запропонуйте заплющити очі й послухати вулицю. Через деякий час дозвольте розплющити очі, та розпитайте дитину про її враження. Можливо вона почула гудок машини або сміх дітей, можливо – голос пташки чи ваше дихання і т.д.“Де плескали в долоні?”. Дитина стоїть посеред кімнати з заплющеними очима. Ви тихенько станьте в будь-якому кутку кімнати, та плесніть в долоні. Дитина, не відкриваючи очі повинна вказати напрямок, звідки вона почула сплеск.“Вгадай, хто покликав”. В цій грі беруть участь не менше 3 дітей або членів сімўї. Дитина стоїть посеред кімнати з заплющеними очима. Хто-небудь з іших гравців повинен покликати її. Дитина відгадує, хто саме її покликав.“Доручення”. Дитина сидить на відстані 5-6 м від дорослого . У вас на столі покладені різні іграшки. Ви чітко, середньої сили голосом звертається до дитини: “Візьми м’ячик і поклади його на килим” або: “Візьми зайчика і посади його на стілець” і т.д. Потім даєте завдання вже тихим голосом.“Ехо”. Дитина тихо сидить на ігровому майданчику чи в кімнаті. Ви пропонуєте їй слухати уважно, та повторювати за вами слово. Важливо навчити дитину вслуховуватися в звучання слів, тому намагайтеся говорити слова неголосно, пошепки. Необхідно дотримуватись принципу від простого до складного: насамперед добирати слова, не схожі за звуковим складом (Аня, кіт, стрибай, веселий, швидко), а потім – близькі за звучанням, але різні за змістом (Оля, Коля, сам, там, син, лин).“Запам’ятай слова”. На столі під серветкою лежать предметні картинки або іграшки. Ви пропонуєте дитині послухати два-три слова-назви, запам’ятати їх, а потім знайти на столі відповідні картинки (іграшки).“Слухаємо музику”. Дуже велике значення для розвитку слухового сприймання має слухання музики. Тому рекомендується проводити , так звані, музичні хвилинки. Під час них ви пропонуєте дитині сісти або лягти на килим, бажано з заплющеними очима, що допомагає розслабитися і не реагувати на зорові подразники, а зосередити свою увагу на джерело звуку.Ігри та вправи на розвиток фонематичного сприймання
“Впіймай звук!”. Поясніть дитині, що ви будете вимовляти різні звуки, а їй потрібно буде плеснути в долоні – “впіймати звук”, коли вона почує певний звук. Необхідно дотримуватись принципу від простого до складного:
– звук [а] серед у, у, а, у;
– звук [а] серед о, а, і, о;
– звук [і] серед и, е, і, и;
– звук [с] серед л, н, с, п;
– звук [с] серед ш, ж, ч, с і т.д.“Повтори!”. Запропонуйте дитині повторити за вами склади
– та-та-да – пі- пи – ат-от
– па-па-ба – мі-ми – ум-ом
– ка-ка-га – ді-ди – іт-ит
– ва-ва-фа – кі-ки – ек-єк“Ланцюжок слів”. Запропонуйте дитині повторити за вами ряди слів, різних за значенням, але схожих за звуковим складом:
– мак, лак, так, бак;
– тачка, качка, дачка;
– сік, вік, тік, бік;“Назви слово!”. Запропонуйте дитині вибрати серед інших слів, та назвати лише те, яке починається на певний звук:
– на звук [а] серед слів Аня, Оля, Ігор, осінь, айстра;
– на звук [і] серед слів іграшки, овочі, автобус, Іра;
– на звук [б] серед слів мак, банка, танк, бочка.“Знайди спільний звук!”. Запропонуйте дитині визначити, який однаковий звук є в декількох різних словах. При вимовлянні слів чітко виділяйте даний звук силою голосу, наприклад: “о-о-о-осінь”, “о-о-о-окунь”, “о-о-о-овочі”– Оля, осінь, овочі, окунь – [о]
– Сад, суп, сумка, ніс, лис – [с]
– Аня, агрус, акула, автобус – [а]
– Маша, мак, мама, сом – [м]Ігри та вправи на розвиток дихання
“Забий м’яч у ворота”. Запропонуйте дитині подути на ватний чи паролоновий мячик, так, щоб він покотився у ворота (їх можна зробити з дроту, або намалювати). Повітряний струмінь повинен бути плавним, повільним, безперервним.“Язичок-футболіст”. Як і в попередній вправі треба забити мяч у ворота, але тепер з допомогою язика. Дитина повинна посміхнутися та покласти широкий язик на нижню губу, і, неначе вимовляючи звук [ф] дути на кінчик язика.“Літак”. На кінчик носа покласти шматочок паперу або вати. Відкрити рот, широкий язик покласти на верхню губу, бокові краї язика притиснуті. Повітряний струмінь виходить посередині язика. Дитина повинна сильно подути, так, щоб “літак” полетів вгору.“Пелюстки”. Покладіть на долоню справжні або вирізані з паперу невеличкі пелюстки квітки. Запропонуйте дитині подути, щоб пелюски злетіли з вашої долоні.“Кораблик”. Налийте у миску воду. Зробіть паперовий або пенопластовий кораблик, та покладіть його на воду. Запропонуйте дитині подути на кораблик спочатку довгим струменем повітря, наче вимовляючи зхвук “ф”, а потім преривчасто, наче вимовляючи звук “п-п-п-п”.Ігрові вправи на звуконаслідування
Під час занять необхідно стежити за тим, щоб усі звуконаслідування дитина вимовляла на видиху.«Аня співає пісеньку». А-а-а, а-а-а.
«Гуде потяг». У-у-у, у-у-у.
«Болить зуб». О-о-о, о-о-о.
«Пароплав гуде». И-и-и, и-и-и.
«Жабенята посміхаються” І-і-і, і-і-і.
«Заблукали в лісі». Ау-ау-ау-ау.
«Малюк плаче». Уа-уа-уа-уа.
«Пісенька водички». С-с-с-с.
«Пісенька комарика». З-з-з-з.
«Пісенька вітру». В-в-в.
«Гріємо ручки». Х-х-х-х.
«Стукають підбори ». К-к-к-к.
«Граємо на барабані». Д-д-д-д.
«Гусак сичить», «Кулька сдувається». Ш-ш-ш-ш.
«Жук дзижчить». Ж-ж-ж-ж.
«Зозуля кує». Ку-ку, ку-ку.
«Гусак». Га-га-га.
«Корова». Му-му-му.Проспівування на одному видиху звукової доріжки а-о-у-и-е (один звук плавно переходить в інший, і кожний тягнеться не менше 2 сек.);Проспівування на одному видиху звукової доріжки зі зміною висоти і сили голосу (пошепки, тихо, голосно, тоненьким голоском, грубим голосом);Проспівування звуку А на видиху (зробили глибокий вдих, надули животик, плечі не піднімаються, на видиху співаємо «А-а-а-а-а-а-а!»)Проспівування простої мелодії (наприклад, «У лісі, лісі темному, де ходить хитрий лис, росла собі ялинонька, і зайчик з нею ріс…») на звук М чи У. Тобто, дитина робить глибокий вдих, надуває животик, а потім, на безперервному видиху, начебто наспівує тільки мелодію пісеньки («м-м-м-м м-м-м-м…»).
РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ
З ВИКОНАННЯ ДОМАШНІХ ЗАВДАНЬ
Результативність логопедичної допомоги дитині
залежить від ступеня зацікавленості та участі
батьків у виправленні мови. Важлива роль у спів-
праці батьків і вчителя-логопеда відводиться домашнім завданням.
Яке значення логопедичного домашнього завдання?
1. Діти, які займаються додатково вдома з батьками за завданням логопеда, набагато швидше і успішніше вводять в повсякденну мову не тільки поставлені звуки, але і складні мовні конструкції.
2. Виконання домашніх завдань дітьми разом з батьками необхідно для того, щоб якомога швидше ліквідувати відставання дітей в мовному розвитку. Особливе значення батьків у виправленні мовних порушень полягає в тому, що, використовуючи запропонований матеріал, вони отримують можливість закріплення дитиною отриманих на логопедичних заняттях мовленнєвих умінь і навичок у вільному мовному спілкуванні.
Пам'ятка логопеда батькам
(правила занять з дитиною вдома).
• Займатися з дитиною вдома щодня.
• Примушувати дитину займатися не можна! Заняття проводити в спокійній доброзичливій обстановці.
• Підготуйте дитині зручне місце для занять, достатньо і правильно освітлене.
• Тривалість одного заняття може становити від 10 хвилин і не повинна бути більше 15 - 20 хвилин.• Артикуляційні вправи виконувати перед дзеркалом, щоб дитина могла себе контролювати.
• Допомагайте дитині у виконанні домашнього завдання тільки в тому випадку, якщо вона цього потребує. Не намагайтеся виконувати завдання за свою дитину.
• Всі завдання (крім графічних) виконуються усно, а дорослий вписує відповідь дитини. Графічні завдання дитина виконує самостійно під обов'язковим наглядом дорослого.
• Дуже важливо стежити за акуратністю виконання завдань.
• Виконуйте тільки те, що потрібно в завданні.
• Хваліть дитину за кожне, навіть невелике досягнення.
• Головні помічники при виконанні домашнього завдання з дитиною – терпіння, витримка, доброзичливість.
Виконання даних рекомендацій дозволить батькам побачити позитивну динаміку розвитку та корекції мовлення своїх дітей, сформувати у них впевненість у своїх силах і можливостях.
Обстеження рухливості органів артикуляційного апарату
Запропонуйте дитині виконати деякі вправи:Вправи для губ:
• розтягнути губи в посмішку,
• зробити губами трубочку,
• закрити верхньою губою нижню і навпаки.Вправи для язика:• широко відкрити рот, підняти язик до верхніх зубів, потім опустити до нижніх;
• потягнутися кінчиком язика до правого куточка губ, потім до лівого;
• поклацати язиком.Вправи для щелеп: • порухати нижньою щелепою праворуч - ліворуч;
• порухати нижньою щелепою вперед-назад.
ПЕРЕВІРТЕ РІВЕНЬ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ ВАШОЇ ДИТИНИ!
Обстеження рухливості органів артикуляційного апарату Обстеження звуковимови Обстеження складової структури слів Обстеження фонематичних процесів Обстеження словника Обстеження граматичної будови мови Обстеження зв'язного мовлення Обстеження стану імпресивного мовлення
Обстеження стану імпресивного мовлення
Перевірте, як дитина розуміє значення назви предмета. Запропонуєте їй показати:лампу чашку туфлі ведмедика вікно ручку стіл гребінець Для того щоб дізнатися, чи розуміє дитина значення дії предмета, запропонуйте показати на картинці або відповісти на запитання:Хто йде?
Хто сидить?
Хто купається?
Хто шиє?
Що пливе?Перевірте чи розрізняє дитина дії схожі за ситуацією. Запропонуйте показати:Де дівчинка роздягає ляльку, а де дівчинка витирає ляльку?
Хто з дітей їсть, а хто п'є?Довідайтеся, чи розуміє Ваша дитина значення ознаки предмета. Покажіть їй різні предмети, та запропонуйте взяти тільки той, про який можна сказати:- маленький
- великий
- круглий
- квадратний
- червоний
- синій
Для того, щоб перевірити розуміння дитиною значення прийменників запропонуйте їй виконати наступні прохання:
Поклади ручку на зошит.
Поклади ручку під зошит.
Поклади ручку в коробку.
Поклади ручку біля коробки.
Заховай ручку за спину.
Тримай ручку перед собою.Перевірте в різних ситуаціях, правильність виконання дитиною словесних інструкцій.Відчини двері.
Візьми мячик.
Дай мені мячик.
Подивися у вікно.
Зачини двері.
Сядь на стілець.
Стань біля дверей та подивись у вікно.
Дай мячик мамі, а ручку поклади на стіл.
Коментарі
Дописати коментар